Вхід

Актуальная информация пескоструйка 0673706747.

Освітня галузь України має працювати на людей і на національну економіку

м. Київ, 12 листопада 2009 року -- Міністерство економіки України провело другий круглий стіл, організований спільно з Програмою розвитку ООН в Україні. Цього разу засідання стосувалося забезпечення якісної освіти впродовж життя. Його учасники мали на меті затвердити показники та визначити індикатори, які їх вимірюють. Захід проходив у рамках процесу перегляду та визначення оновлених завдань та показників Цілей розвитку тисячоліття, зобов’язань які Україна взяла на себе на період до 2015 року.

Зазначалося, що у питаннях освіти порівняно з іншими країнами Україна виглядає доволі пристойно. Водночас існують проблеми, які потребують термінового вирішення. Одна з них зумовлена негативними демографічними тенденціями, які призводять до зменшення кількості учнів, внаслідок чого скорочується співвідношення між ними та вчителями. Сьогодні, за офіційними даними, на кожного викладача припадає до 9 школярів. В інших європейських країнах, зазначила представник Міністерства економіки України Наталія Козлова, «цей показник становить 1 до 16 або 1 до 18».


Заступник міністра економіки Ірина Крючкова запропонувала учасникам круглого столу не збільшувати кількість індикаторів, а взяти найбільш вагомі. Один із них стосується розвитку дошкільної освіти у сільській місцевості. І це не випадково. Справа в тому, що багато із таких закладів утримується коштом сільських рад, а вони у багатьох випадках не спроможні забезпечити їх повноцінне функціонування. На цьому, зокрема, наголосив представник Міністерства освіти та науки України Михайло Рогожа.


Керівник Програм здоров’я і розвитку дітей Дитячого Фонду ЮНІСЕФ в Україні Олена Шерстюк зазначила, що ця проблема ускладнюється в тих селах, де обмаль дітей. Утримання їх у дошкільних закладах стає нерентабельною справою. Зокрема, це стосується гірських поселень. Однак вихід із ситуації є – варто і надалі дбати про розвиток дитячих садків сімейного типу. Це передбачено законом про дошкільну освіту.


Ще одним перспективним напрямком Олена Шерстюк вважає створення сімейних центрів. У них поєднуються різні базові послуги, понад усе розраховані на жителів сільської місцевості. Зокрема, йдеться про освітні послуги, медичні тощо.


Особливу увагу учасники круглого столу приділили обговоренню показника «Охоплення навчанням для здобуття повної загальної середньої освіти дітей шкільного віку, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку». Точними даними щодо кількості таких дітей не володіють ні Міністерство сім’ї, молоді та спорту, ні Міністерство освіти та науки. Зазначалося, що не володіють ними навіть медики. «На жаль, не всі діти з інвалідністю мають статус інваліда, - наголосила старший програмний менеджер Програми розвитку ООН в України Катерина Рибальченко. – Не всі вони навчаються в загальноосвітніх закладах. І порахувати тих, хто перебуває вдома, дуже важко». Але брак даних не повинен ставати на перепоні запровадженню в Україні інклюзивної освіти.


Головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Василь Головінов повідомив про перспективи ухвалення змін до закону про вищу освіту і не виключив, що зміненими навіть можуть бути деякі його пріоритети. Цей законопроект вже не визначатиме рівні акредитації вищих навчальних закладів. Натомість кваліфікаційні рівні і програми, які розроблялися для них, залишаться. Відтак, треба взяти певну паузу у визначенні деяких критеріїв щодо вищої освіти.


Водночас Василь Головінов вважає за потрібне більше уваги приділити професійній освіті. Йдеться про ПТУ, яких, за його даними, в Україні діє вже майже 1 тис. і вони охоплюють близько 0,5 млн. учнів. «Це теж є показником рівного доступу людини до якісної освіти, але професійної», - наголосив Головінов. Отже, також має знайти відображення в кінцевому варіанті обговорюваного документу.


Учасники круглого столу підтримали пропозицію свого колеги. Вони погодилися з тим, що нині в Україні утворився певний кадровий дисбаланс. Вищу освіту отримують у 6,2 рази більше людей, ніж таких, хто закінчує ПТУ. А ситуація складається такою, що зростає попит саме на робітничі спеціальності. Тому кінцевий варіант документу повинен враховувати і цю обставину, бо передбачається, що на його основі уряд формуватиме свою подальшу політику у сфері освіти. А вона мусить бути реалістичною, такою, що повною мірою задовольняє освітні потреби українських громадян і запити національної економіки.


Додатково:


В 2000 році на Саміті Тисячоліття в Нью-Йорку лідери держав та керівники урядів 189 країн-членів ООН затвердили програму покращення рівня життя населення світу до 2015 року. Мова йде про скорочення масштабів голоду та злиднів, охорону материнства та дитинства, боротьбу з ВІЛ, малярією і туберкульозом, та багато іншого. Всі ці завдання стали відомі як «Цілі розвитку тисячоліття», за якими в 2003 році були визначено конкретні завдання та індикатори для моніторингу їх досягнення в Україні.


Тепер, коли до 2015 року лишається трохи більше 5 років, 23 липня 2009 року Міністерство економіки України разом з Програмою розвитку ООН започаткувати процес перегляду конкретних завдань в межах українських Цілей розвитку тисячоліття та відповідних індикаторів відповідно до вимог сьогодення та з урахуванням прогнозованих тенденцій розвитку у посткризовий період в Україні.


11 листопада 2009 року розпочалася серія "круглих столів" в Міністерстві економіки України. Ці засідання присвячуються кожній із шести українських Цілей розвитку тисячоліття. По закінченню всього процесу перегляду ЦРТ в Україні, уряд України, спільно з Програмою розвитку ООН, переглянуть та визначать для себе оновлені індикатори розвитку по кожній з означених Цілей до 2015 року.